Амантадину гідрохлорид (Amantadini hydrochloridum), трицикло[3.3.1.13,7]дек-1-іламіну гідрохлорид.
C10H18ClN Мол. м. 187,7
АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий порошок, легкорозчинний у воді й спирті, практично нерозчинний в ефірі. Сублімується при нагріванні. Зберігають у добре закупореній тарі.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; за Tпл N-ацетиламантадину (147–151 °С), який утворюється після ацетилування оцтовим ангідридом у присутності піридину; за реакцією з розчином натрію нітриту у присутності кислоти хлористоводневої (білий осад); субстанція дає характерні реакції на хлориди. Кількісно визначають методом алкаліметрії у суміші спирту етилового і 0,01 М розчину кислоти хлористоводневої потенціометрично.
Фармакологічна група. N04BB01 — протипаркінсонічні (дофамінергічні) препарати.
Фармакологічні ефекти. Активує дофамінергічні механізми. Стимулює виділення дофаміну з нейрональних депо і підвищує чутливість дофамінергічних рецепторів до цього медіатора, а також гальмує генерацію імпульсів у рухливих нейронах ЦНС. Зменшує прояви паркінсонізму.
Застосування. При хворобі Паркінсона, паркінсонізмі різної етіології (див. Дофамін, Дофамінові рецептори).
От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; РЛС — Энциклопедия лекарств / Под ред. Г.Л Вышковского. — М., 2002; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.